Мобільний телефон міської ради - 0970982508 7 червня 2019 року о 14:00 год. відбудеться засідання 24-ї позачергової сесії Красилівської міської радиРеєстраційний відділ працює за новою адресою: пл.Незалежності, 2 (адмінбудинок, 1-ий поверх)
пошук на сайті
Електронна приймальня Верховна рада Нормативні акти України Урядовий портал Хмельницька обласна рада Свято-Троїцький храм УПЦ Київського Патріархату Асоціація міст України Безоплатна правова допомога Проект Плану (Програми) соціально-економічного розвитку Красилівської міської ради

Красилівська міська рада » Стратегія розвитку Красилівської міської об’єднаної територіальної громади

 

 

 Стратегія розвитку Красилівської міської об’єднаної територіальної громади 

 

Стратегія розвитку Красилівської міської об’єднаної територіальної громадина період до 2025 року розроблено в рамках проекту «Сприяння стратегічному розвитку територіальних громад малих міст» (Проект), що реалізується АМУ спільно з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та фінансується Урядом Федеративної республіки Німеччини і Європейським Союзом.

 

 

Зміст

 

Звернення до громади. 4

Вступ. 5

1.      Методологія розробки Стратегії . 7

2.      Коротка характеристика громади. 11

3.      Обґрунтування стратегічного вибору. 13

4.      Стратегічні напрями розвитку громади. 19

4.1. Стратегічний напрям А. Громада підтримки інвестицій та розвитку бізнесу. 21

Стратегічна ціль А.1. Залучення інвестицій. 22

Стратегічна ціль А.2. Розвиток пріоритетних сфер економіки громади. 22

Стратегічна ціль А.3. Розвиток малого та середнього підприємництвав громаді 22

Стратегічна ціль А.4. Розвиток туризму. 22

4.2. Стратегічний напрям В. Громада комфортного проживання, енергоефективної та безпечної інфраструктури. 25

Стратегічна ціль В.1. Оновлення  та модернізація житлово-комунального господарства громади. 27

Стратегічна ціль В.2. Розвиток транспортної та просторової інфраструктури громади. 27

Стратегічна ціль В.3. Підвищення енергоефективності та впровадження альтернативних джерел енергії 28

Стратегічна ціль В.4. Розвиток інфраструктури дозвілля та відпочинку. 28

4.3. Стратегічний напрям С. Громада високої якості освіти, медицини, розвинутого культурного середовища та громада дружня до довкілля. 31

Стратегічна ціль С.1. Якісна освіта. 32

Стратегічна ціль С.2. Доступна медицина. 33

Стратегічна ціль С.3. Різнопрофільне культурне та спортивне середовище. 33

Стратегічна ціль С.4. Громада дружня до довкілля. 34

4.4. Стратегічний напрям D. Активна громада. 36

Стратегічна ціль D.1. Врядування на основі співпраці громади та влади. 37

Стратегічна ціль D.2. Активні жителі громади. 37

Стратегічна ціль D.3. Безпека та правопорядок в громаді 37

5.      Узгодження основних положень Стратегії з іншими стратегічними документами території 40

6.      Моніторинг і впровадження Стратегії 41

7.      Склад Робочої групи з розробки Стратегії розвитку Красилівської міської об’єднаної територіальної громади. 43

 

 

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1. ПРОФІЛЬ КРАСИЛІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ОБЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

ДОДАТОК 2. ЗВІТ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ЖИТЕЛІВ ТА ПРЕДСТАВНИКІВ БІЗНЕСУ ГРОМАДИ

Звернення до громади

 

 Шановні жителі Красилівської міської об’єднаної територіальної громади!

 

Наша новостворена громада увійшла до 10-и переможців спільного проекту Асоціації міст України та Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), який фінансується Урядом Федеративної Республіки Німеччини і Європейським Союзом, під назвою «Сприяння стратегічному розвитку територіальних громад малих міст».

Розробка стратегії – це важливий напрям у діяльності та розвитку територіальної громади, адже якісна планувальна документація є основою для розвитку територій та сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності, залученню додаткових ресурсів, в т.ч. інвестицій.

Стратегічне планування допоможе раціонально використовувати наявні ресурси, отримуючи від цього максимальну віддачу. Крім того, наявність стратегії є передумовою отримання технічної допомоги як від держави, так і від міжнародних донорів.

Перед вами документ, який увібрав в себе бачення, місію та пріоритети громади, а також  допоміг встановити напрями її руху. Розробивши та прийнявши стратегію, поступово реалізовуючи її, ми зможемо наблизити громаду до її стратегічних цілей, нівелювати вплив політичних та інших змін. Приймаючи стратегію ми вирішуємо питання забезпечення сталості розвитку територіальної громади.

 

Красилівський міський голова                                                Ніла Островська

 

Вступ

Глобальною тенденцією сучасного світу є зростання ролі регіонів і окремих територіальних громад як одиниць регіонального та місцевого рівня управління держави, які здатні, з одного боку, зменшити навантаження на органи центральної влади, перебравши на себе частину їх повноважень, а з іншого – максимально враховувати потреби місцевих жителів при прийнятті рішень. Цей процес є результатом децентралізації, регіоналізації, демократизації та глобалізації.

Надмірна централізація управління, недосконала фінансово-економічна база місцевих органів влади призвели до виникнення значних диспропорцій у територіальній структурі економіки, накопичення на місцях господарських, економічних та соціальних проблем. Системні потрясіння, які відчули на собі органи регіональної та місцевої влади України впродовж кризового періоду, нові виклики, які склалися в сучасний період, сформували нові вимоги щодо досягнення їх збалансованого розвитку; розв’язання специфічних проблем регіонів та окремих населених пунктів, стимулювання міжмуніципальної співпраці.

Для ефективної реалізації регіональної та місцевої політики необхідно узгодження цілей, пріоритетів, завдань та заходів центральних, регіональних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування стосовно як розв’язання нагальних проблем розвитку, так і досягнення довгострокових стратегічних цілей. Тому розробка та реалізація Стратегії розвитку міської об’єднаної територіальної громади здійснюється на основі системи взаємопов’язаних документів: Державна стратегія регіонального розвитку України на період до 2020 року та План заходів з її реалізації; Стратегія розвиткуХмельницької області до 2020 року та План заходів з її реалізації.

Фінансування заходів і проектів Стратегії розвитку громади передбачається за рахунок: міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам; фінансових ресурсів суб’єктів регіональної політики, державних та приватних партнерів об’єднаних на принципах державно-приватного партнерства, міжнародних фінансових інституцій; капітальних видатків державного бюджету; державних цільових програм; угод щодо регіонального розвитку; програм і заходів, включаючи інвестиційні програми (проекти), що реалізуються за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку.

Заходи з розробки Стратегії розвитку Красилівської міської об’єднаної територіальної громади реалізовано відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про засади державної регіональної політики», постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів», Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.03.2016 року № 79 «Про затвердження Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації», Стратегії розвитку Хмельницькоїобласті до 2020 року.

Мета Стратегії розвитку Красилівської міської об’єднаної територіальної громадиполягає у вирішенні спільних проблем та реалізації спільних завдань щодо ефективного розвитку продуктивних сил громади, раціональне використання ресурсного потенціалу, створення комфортних умов життя населення, забезпечення екологічної безпеки та вдосконалення територіальної організації суспільства. Це досягається через спільну реалізацію інтересів влади, громади та бізнесу.

Стратегія спрямована на економічний розвиток як процес стратегічного партнерства, який допомагає прискоренню зростання продуктивності місцевої економіки через стимулювання інвестицій у нові та існуючі підприємства з високим потенціалом до зростання, створення умов для цього розвитку на тривалий період. Економічний розвиток спрямовано на виробництво найбільшої кількості благ та створення максимальної кількості робочих місць за рахунок реалізації переваг конкурентоспроможності, яка полягає у динамічному і більш стабільному розвитку у порівнянні з іншими регіонами, у розвитку місцевих фірм, що перемагають своїх конкурентів з інших регіонів (зі збуту, експорту, продуктивності, доходах) та джерелом якої є місцеві умови для ведення бізнесу – сприятливе бізнес-середовище.

Обґрунтування положень Стратегії розвитку Красилівської міської об’єднаної територіальної громадиздійснено на основі результатів статистичних показників розвитку України, Хмельницької області, аналітичної та оперативної інформації департаментів, управлінь міськвиконкому, аналітичних досліджень і прогнозних розрахунків, чинних законодавчих і нормативних актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, місцевих органів влади з урахуванням міжнародних правових актів і міжнародних угод.

Розпорядження міського голови від 26.11.2018 р. №210/2018-р, з метою розробки Стратегії розвитку громади створено Робочу групу зі стратегічного планування за участі представників департаментів та управлінь міськвиконкому, депутатів міської ради, керівників підприємств та установ, підприємців, представників громадських асоціацій, незалежних експертів.

У процесі розробки Стратегії розвитку громади проект «Сприяння стратегічному розвитку територіальних громад малих міст», що реалізується АМУ спільно з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та фінансується Урядом Федеративної республіки Німеччини і Європейським Союзом,здійснював методичне забезпечення, експертний аналіз даних і результатів досліджень, отриманих під час здійснення процесу планування, забезпечував надання консультаційних послуг з питань, які належать до усіх аспектів стратегічного планування та розвитку громади.

1.        Методологія розробки Стратегії

Методологія стратегічного планування розвитку ОТГ в Україні була розроблена експертами програми ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» (ППРРУ).Методологія інтегрує ключові аспекти життєдіяльності і розвитку: економічні, соціальні та екологічні, підтримуючи їх взаємодію. Методологія сприяє активній участі усіх зацікавлених і компетентних осіб у процесі стратегічного планування та реалізації планів розвитку відповідно до їх інтересів і можливостей.

 

Методологія розглядає сталість (сталий розвиток) і соціальну інтеграцію як основніпринципи місцевого розвитку:

  • Відповідальне управління навколишнімсередовищем та раціональнимвикористанням природних ресурсів
  • Стала економіка
  • Практика належного управління
  • Здорова і справедлива громада

 

Залучення широкого кола громадян до творення середньо- та довгострокового планурозвитку ОТГ дозволяє, окрім вирішення насущних проблем громади, ідентифікувати тазнайти прийнятні шляхи усунення цих проблем, забезпечити налагодження діалогу міжгромадськістю та владою. При цьому однією з основних складових процесу планування єобов’язкова участь у ньому усіх активних та зацікавлених представників громади.

Розроблена таким чином стратегія відображає інтереси усіх громадян, а тому сприймаєтьсягромадою як «своя». Створений разом з громадою Стратегічний план незалежно відособистісних якостей керівників, або політичної ситуації спрямовується на покращеннястандартів життя, зміцнення місцевої демократії, виховання соціально активних громадян –патріотів своєї громади.

 

Під час розробки Стратегії розвитку громади (Стратегія) та Плану її реалізації використано методологію, яка складається з 7 логічних етапів: 1)Підготовчий етап; 2)Проведення стратегічного аналізу; 3)Розробка елементів Стратегії; 4)Підготовка плану реалізації Стратегії; 5)Підготовка Стратегії; 6) Громадські слухання для обговорення Стратегії;
7)Розгляд на черговій сесії місцевої ради і ухвалення Стратегії.

 

Схема процесу розробки Стратегії


Етап 1: Підготовчий етап 

Робоча група зі стратегічного планування

Розпорядженням міського голови визначено групу осіб, яких було запрошено до роботи над Стратегією і які ухвалювали всі рішення, необхідні для розвитку громади. Саме на засіданнях Робочої групи були презентовані, обговорювались усі напрями роботи та ухвалювались відповідні рішення. Склад Робочої групи сформований із: (1)органи місцевого самоврядування (представники міської ради і її виконавчих органів), (2) приватні компанії (представники великих, середніх, малих підприємств і приватні підприємці) (3) громадські організації. Важливим є включення до складу Робочої групи представників організацій, які опікуються питаннями ґендерної рівності та охорони довкілля. Створення саме такого типу партнерства стає вагомим чинником, який підвищує якість та цінність кінцевих матеріалів і зміцнюєймовірність того, що проекти, які включено до Стратегії будуть впроваджені, а цілі, визначені у Стратегії будуть реалізовані.

 

Графік проведення робіт зі стратегічного планування

Графік розробки Стратегіїта Плану її реалізації став головним інструментом управління процесом планування. Графік розроблявся виходячи з потреб Робочої групи і працівників органів місцевого самоврядування для забезпечення вчасної реалізації усіх етапів виконання робіт зі стратегічного планування.

Етап 2: Проведення стратегічного аналізу

 

  • Аналіз і перегляд стратегій держави/області/району; аналізвпровадження попередніх стратегій громади;
  • Дослідження основних тенденцій соціально-економічного розвиткусукупності суб’єктів ОТГ за попередній період;
  • Дослідження оточення (зовнішнього середовища) та оцінка можливостейрозвитку громади;
  • Проведення опитування мешканців та/або представників бізнесу;
  • Систематизація даних та підготовка аналізу основних тенденцій розвиткугромади.

 

Складання стратегічного бачення та місії

Аналіз внутрішнього й зовнішнього середовища територіальної громади та розробка Бачення виконувалися паралельно, що забезпечило відображення в Стратегії очікувань основних зацікавлених сторін. На практиці, процес стратегічного планування Робочою групою починався з визначення Місії та Бачення бажаного стану територіальної громади у майбутньому. Бачення бажаного майбутнього територіальної громади – це образ, що має оволодіти всією громадою і надихати її. Місія територіальної громади – це причина появи, основне призначення та сенс її існування, сукупність унікальних історичних і сучасних особливостей та конкурентних переваг громади, які у неї вже є, та які громада хотіла б зберегти для подальшого власного розвитку або здобути у свідомому процесі свого розвитку. Бачення майбутнього і Місія територіальної громади були ретельно розглянуті й затверджені Робочою групою, а також донесені до всіх жителів громади.

 

Проведення SWOT-аналізу

Зовнішній аналіз – оцінка основних загроз і можливостей, що визначаються зовнішнім щодо громади середовищем, а також внутрішній аналіз – аналіз сильних і слабких сторін громади, забезпечують визначення основних проблем розвитку територіальної громади. Добре розуміння цих чотирьох аспектів ситуації в громаді допомагає точніше спрямувати планування заходів з прискорення розвитку громади на максимально можливе використання сильних сторін, виправлення слабких сторін, використання наявних можливостей та усунення загроз. SWOT-аналіз проводився в цілому по громаді та розрізі визначених пріоритетних напрямів розвитку та відібраних галузей місцевої економіки. Знання, отримані та впорядковані в процесі проведеної інвентаризації чинників розвитку громади, стали одним з важливих ресурсів для подальшого аналізу стану розвитку громади.

 

Етап 3: Розробка елементів Стратегії 

Розробка SWOT-матриці

Аналіз взаємозв’язків факторів SWOT через матрицю SWOT/TOWS та основні аналітичні висновки щодо порівняльних переваг, викликів та ризиків.

 

Згода щодо напрямів розвитку та пріоритетів

Після відповідного аналізу, на засіданні Робочої групи обговорювалися аналітичні матеріали та їх результати. На цьому засіданні досягався консенсус щодо пріоритетів розвитку громади. Бажана «траєкторія» розвитку, що мала привести громаду до Бачення, складалася з низки стратегічних напрямів розвитку, які мали повністю відповідати не тільки Баченню розвитку та Місії територіальної громади, але й базувались на проведеному аналізі її розвитку та перевагах, ресурсах і визначальних можливостях.

Стратегічні напрями на бажаній «траєкторії» розвитку вказують на шляхи досягнення саме цього стратегічного Бачення. З визначенням напрямів розвитку було продовжено процес свідомого вибору конкретних способів, системи цілей та результатів розв'язання визначених проблем або реалізації можливостей. Кожен зі стратегічних напрямів конкретизувався у стратегічних і оперативних цілях.

Етап 4: Підготовка плану реалізації Стратегії 

На наступному етапі стратегічного планування за кожним з визначених напрямів розвитку розроблялися стратегічні (загальні) цілі, на основі яких потім формулювалися цілі нижчого порядку – оперативні цілі.

Стратегічні цілі виходили зі стратегічного Бачення й стратегічних напрямів і утворювали рамки, в яких приймалися рішення щодо конкретних цілей та заходів. Сукупність стратегічних цілей відповідала конкретному стратегічному напряму.

Оперативні цілі показували, як необхідно проводити зміни та визначати стратегічні цілі кількісно, показували терміни виконання, конкретних виконавців, результат виконання, обсяги та джерела фінансування, конкретні заходи.

 

Схема побудови Стратегії

За кожною оперативною ціллю розроблялася низка проектів, що відображають, які заходи необхідно здійснити, якого результату необхідно досягти, хто є відповідальним за реалізацію даногопроекту, хто є виконавцем та співвиконавцем конкретного заходу, який строк виконання, який обсяг прогнозованих коштів необхідно залучити та з яких джерел їх можна отримати для реалізації даного проекту.

План дій/План реалізації Стратегії презентувався перед членами Робочої групи, яка його затвердила.

Етап 5: Підготовка Стратегії

Етап 6: Громадськіслухання для обговорення Стратегії

Склавши проект Стратегії розвитку громади, План її реалізації включно з планом моніторингу виконання, Робоча група ініціювала проведення широкого громадськогообговорення цих документів. Після проведення громадського обговорення допрацьовані проекти документів подавалися на розгляд і ухвалення міській раді в якості політики міської об’єднаної територіальної громади.

 

Етап 7: Розгляд на черговій сесії місцевої ради і ухвалення Стратегіїта Плану її реалізації

 

Моніторинг і впровадження Стратегії

Управління впровадженням Стратегії повинно складатися з двох частин. Перша політична складова декларує бажання досягти цілі, ухвалювати рішення та розподіляти повноваження щодо виконання завдань. У другій частині повинно йтися про виконавчі органи, які виконуватимуть проекти.

Система моніторингу має включати: орган з моніторингу (необхідно створювати з врахуванням особливостей територіальної громади); документ (Положення) про систему моніторингу виконання Стратегії (у Стратегії є окремий розділ з описанням системи моніторингу її впровадження); систему індикаторів (результатів) виконання Стратегії (кількісні та якісні показники / індикатори).

Визначення органів, відповідальних за реалізацію Стратегії

Для забезпечення належного рівня відповідальності за реалізацію Стратегії, необхідно створити орган/інституцію, яка би займалась її впровадженням. Забезпечення впровадження – це управлінське завдання, яке передбачає контроль за діяльністю численних організацій, які задіяні у процесі виконання проектів та заходів Стратегії. Цим має займатись Комітет з управління впровадженням, створений з представників органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадськості. Ця група добре організованих професіоналів уособлює політичну волю реалізувати заплановані зміни.

Система індикаторів оцінки ефективності впровадження Стратегії

У системі стратегічного планування моніторинг та оцінка є заключним етапом розробки Стратегії та здійснюються протягом усього періоду її впровадження. Інструментом моніторингу є система комплексних показників (індикаторів), які відображають як ефективність виконання конкретних завдань, так і засвідчують їхню релевантність стратегічним цілям Стратегії розвитку громади.

Система моніторингу ефективності виконання Стратегії передбачає багаторівневу ієрархічну модель системи індикаторів.

 

2.        Коротка характеристика громади

Красилівська міська об’єднана територіальна громада знаходиться на півночі Хмельницької області. Протяжність Красилівської міської ОТГ з півночі на південь – 16 км., із заходу на схід – 17 км. Адміністративний центр громади – м. Красилів. Територію громади перетинаєзалізнична колія та дві гілки газопроводу УМГ «Київтрансгаз».

 

Перша, відома на теперішній час, письмова згадка про Красилів збереглася в акті від 16 січня 1444 року, за яким литовський князь Свидригайло в жалуваній грамоті надавав своєму слузі Михайлу Олехновичу «за його вірну службу» у володіння села Кременецького повіту, а також «Красилів над Случем».На початку шістнадцятого століття за указом Великого Литовського князя Олександра, князь Костянтин Острозький будує у Красилові дерев’яний замок, якийз 1510 року став важливим адміністративним центром Кузьминської волості.

У 1517 році Великий князь Литовський Сигізмунд І на прохання князя Острозького надає Красилову статус міста, Магдебурзьке право та дозвіл на проведеннякількох ярмарок щороку.

Власниками поселення Красилів були Михайло Олехнович, князі Острозькі, магнатський рід Сапеги, князі Заславські, Любомирські, Сангушки, а також польські дворяни Чорби та Маньковські. У власності Маньковських Красилів перебував до Жовтневого перевороту 1917 році.

На початку ХХ століття в містечку діяли 2 шкіряних заводи, цегельний завод, вапнярка, 66 крамниць, з 1861 року працював винокурний завод. Місцеве акціонерне товариство в 1842 році пустило в дію цукроварню. За календарем Південно-Західного краю в Красилові в 1873 році числилось 653 господарства з населенням 2416 чол.

Перша світова війна відкинула Красилів в сфері економіки, на багато років назад. Більшість його підприємств призупинили свою діяльність, а деякі з них розпалися назавжди.

У 1932 – 1933 роках до Красилова, як і у інші села району, прийшло страшне лихо – голод. Архівні матеріали розкривають, що безпосередньою причиною голоду на початку тридцятих років в Україні був злочинний курс Сталіна та його найближчого оточення щодо селянства.

Наприкінці 50-х років ХХ ст. Красилів був майже повністю відбудований. В 1957 році йому було надано статус робітничого селища. Від 1964 року Красилів має статус міста районного підпорядкуванням з населенням 11,5 тис. чол.

 

Як сучасне місто, Красилів сформувався у 60-70 роках. Невеличке, зелене охайне, близьке кожному його жителю.

Найбільшого розвитку у галузі житлового і промислового будівництва Красилів досяг у 1963-1973 роках, коли районну партійну організацію очолив Павло Карпович Бабенко. У ці роки в Красилові побудували асфальтний завод, збудували нові цехи машинобудівного заводу,автопідприємство, автостанцію, комбінат побутового обслуговування, рай лікарню, кінотеатр, пляж «Левада», приміщення редакції й друкарні, відділення банку, меморіал Слави й площу, тротуари, десятки багатоповерхових житлових будинків, інших споруд адміністративного й соціально-культурного призначення. Для озеленення вулиць із Криму завезли каштани, з Хмельницького – плакучі верби. Вздовж центральних вулиць міста почали висаджувати квіти, декоративні кущі.

У селах району за рахунок колгоспних коштів будувались нові школи, Будинки культури, ФАПи, сільради, контори колгоспів, дитячі садки.

У 1964-му році селище міського типу Красилів здобуло статус міста.

Масштабне будівництво нових торговельних і побутових об’єктів почалося у 60-70-тих роках. З’явилися цілі житлові масиви – «Левада», машинобудівного та агрегатного заводів, райсільгосптехніки. В це період у місті спорудили лікарняне містечко.

У 60-90 роки набувають нового піднесення освіта, культура, соціальний розвиток краю. У місті побудували 4 загальноосвітні школи, 6 дитячих садків, клуб, палац культури, стадіон «Юність», дитячо-юнацьку спортивну й дитячу музичну школи, що стали справжніми носіями духовного й фізичного виховання молоді. У 1991 році у місті відкрито нову поліклініку, що була розрахована на 375 відвідувань за зміну.

1 грудня 1991 року жителі міста та району взяли участь у референдумі й виборах Президента України та майже одностайно підтримали Акт проголошення Незалежності України. Не оминули красилівчан і наслідки економічної кризи тих часів, проте виходом зі скрутного економічного становища, у якому опинився Красилів, стала напружена, повсякденна робота з подолання кризи на основі ринкових реформ, народовладдя, громадської злагоди. І вона дала результати: відбулися кардинальні зміни у господарюванні на засадах економічного інтересу, ділової ініціативи, приватної власності. Здійснено роздержавлення у галузях промисловості, будівництва, транспорту, торгівлі, побуту.

 

В 1994 р. було засновано ДП ЗАТ «Оболонь» «Красилівське». За роки існування підприємство розширилось, освоїло найсучасніші технології з виготовлення мінеральних вод, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, питної води негазованої. Підприємство неодноразово нагороджувалось, як переможець Всеукраїнського конкурсу «Найкраща торгова марка України» почесними дипломами за високу якість мінеральної води «Оболонська-2» та дипломом фіналіста Всеукраїнського фіналіста Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 найкращих товарів України» за 1 місце у номінації «Продовольчі товари».

1996 рік — створення СП ТОВ «Арсенюк- Штефанік», яке спеціалізується на продажі і технічному обслуговуванні автомобілів «Рено». СП ТОВ «Арсенюк-Штефанік» є лауреатом Всеукраїнського конкурсу якості продукції — «100 найкращих товарів України».

У 1997 р. Красилівський цукровий завод першим в області розпочав виробничий сезон, переробивши за добу 16000 т цукрових буряків.

У 2000 році в Красилівському агрегатному заводі було прийняте рішення щодо розробки конструкції опалювальної техніки, а у травні 2001 року виготовлені перші апарати опалювальні «Вулкан».

У жовтні 2001 р. з'явилася перша випічка ТМ «Мамин хліб» (м. Красилів). На сьогодні — це близько 150 найменувань різноманітної випічки, хліб, булочки, торти та тістечка.

Відкрите акціонерне товариство «Красилівський машинобудівний завод» є одним із провідних підприємств багатогалузевого холдингу «Укртехнопром». Завод є лідером в області машинобудування для цукрової, комбікормової галузей, харчової промисловості входить в п'ятірку найбільших виробників газових котлів побутового та виробничого призначення України.

Місто Красилів стає промислово розвинутою зоною Хмельницької області. Жодне з промислових підприємств, що діяли за часів Радянського Союзу, не припинило роботи: Машинобудівний, Цукровий, Агрегатний заводи, Хлібзавод, Газокомпресорна станція компанії Укртрансгаз.

За роки незалежності відбулися значні зміни в суспільно-політичному житті міста, діють більше десятка осередків політичних партій і громадських організацій. Створені всі умови для легалізації релігійних громад. У Красилові зареєстровано 15 релігійних конфесій. Храми Красилова – символ мирного життя, духовного оновлення й відродження суспільства.

 

Дата перших виборів в об’єднаній громаді – 30.11.2017 р. До складу Красилівської міської об’єднаної територіальної громади 7 старостинських округів та 14 сіл.

3.        Обґрунтування стратегічного вибору

Робочою групою зі стратегічного планування було проведено ряд досліджень стану розвитку громади. Окрім цього було опрацьованоПрофіль громади. На основі отриманих даних, був проведений SWOT-аналізі визначено Місію й стратегічне Бачення Красилівської міської об’єднаної територіальної громади.

 

Результати аналізу SWOT

Сильні сторони

Слабкі сторони

  1. Наявність потужних працюючих промислових підприємств, а також приватного виробництва на території громади
  2. Наявність у громаді підприємств з іноземними інвестиціями (Польщі, Німеччини, Нідерландів та Кіпру), які ефективно діють та надають приклад іншим інвесторам
  3. Виробництво на території ОТГ питної води (дочірнє виробництво від заводу «Оболонь»), цукру, м’яса та хлібовиробів.
  4. Наявність інвестиційних пропозицій по промислових об’єктах громади
  5. Землі сільськогосподарського призначення громади переважно становлять ґрунти чорноземного типу.
  6. Наявність земель, що придатні для обробки та вирощування сільськогосподарських культур, родючість ґрунтів, пасовищ для тваринництва
  7. Наявність земель як в межах, так і поза межами населених пунктів, які потенційно можуть бути інвестиційними ділянками
  8. Збільшення частки населення дошкільного та працездатного віку в громаді за рахунок приєднання нових територій до ОТГ
  9. Достатнє забезпечення місцевого виробництва робочою силою

10.  Можливість здобуття в громаді професійної освіти

11.  Вигідне географічне розташування (близькість до обласного центру), як транспортне так і залізничне

12.  Географічне розташування на рівні середньої досяжності до найближчих важливих урбаністичних та економічних центрів України та Європи

13.  Наявність залізничного сполучення (залізнична станція Красилів на лінії Старокостянтинів-1 – Гречани)

14.  50% майна на території ОТГ знаходиться у комунальній власності

15.  В місті здійснюється будівництво житла

16.  Достатньо розвинута інфраструктура, зокрема – вуличне освітлення (місто 95%, села біля 40%); центральне водопостачання (місто 90%, села біля 60%)

17.  Високий рівень газифікації житлових будинків в ОТГ

18.  Наявність комунального транспорту для забезпечення автобусного сполучення до кожного населеного пункту громади

19.  Фінальний етап будівництва спортивно-реабілітаційного центру по вул. Партизанській, 3 в м. Красилів

20.  Наявність місцевих засобів масової інформації, які функціонують на території громади

21.  Розвинена мережа закладів торгівлі, громадського харчування, ресторанного господарства, побутового обслуговування

22.  Створено умови для надання якісних соціальних послуг

23.  Розвинута сфера охорони здоров’я, освіти, культури, мистецтва та спортивна інфраструктура

24.  Розвинута мережа фінансових послуг (лише в м. Красилів)

25.  Довіра жителів до діяльності місцевої влади

26.  Низьке екологічне навантаження, наявність великих природоохоронних територій

27.  Наявність об’єктів, що відносяться до історико-архітектурних пам’ятників, релігійних святинь і місць паломництва: (Римо-Католицький костел Пресвятого Серця Ісуса у м. Красилів (XVII ст.), Римо-Католицький костел в с. Кульчини (XVIII ст.), Покровська церква в с. Кульчини (XVIII ст.)

  1. Недостатня кількість переробних підприємств в сфері с/г.
  2. Значна частина автомобільних сільських доріг об’єднаної територіальної громади перебуває у незадовільному стані, потребує капітального ремонту.
  3. Недостатня суспільна активність населення та ОГС в громаді.
  4. Відсутність символіки ОТГ.
  5. Недостатній рівень платоспроможності населення.
  6. Висока вартість житла в місті.
  7. Недостатня співпраця влади та місцевого бізнесу.
  8. Частина об’єктів житлово-комунальної інфраструктури ОТГ потребує ремонтних робіт.
  9. Не естетичний зовнішній вигляд будівель в місті.

10.  Відсутність бережного ставлення населення до об’єктів комунальної власності.

11.  Фізичний знос мереж централізованого водопостачання.

12.  Застарілі очисні споруди у м. Красилів.

13.  Необхідність вкладення значних коштів в капітальні ремонти та реконструкції загальноосвітніх шкіл ОТГ.

14.  Відсутність меж населених пунктів громади.

15.  Необхідність створення планувальної документації для розвитку сільських територій ОТГ.

16.  Низький рівень контролю за промисловими викидами підприємств.

17.  Дисбаланс у розвитку міста та сіл громади.

18.  Недостатня кількість вільних земельних ресурсів для громадської забудови та інвестиційної діяльності в м. Красилів.

19.  Низька енергоефективність будівель в громаді.

20.  Низький рівень застосування новітніх технологій у системі ЖКГ.

21.  Відсутність комплексного підходу в питанні поводження з твердими побутовими відходами, відсутнє роздільне збирання ТПВ.

22.  Низька екологічна культура населення.

23.  Нерозвинена туристична інфраструктура

24.  Недостатня кількість місць для активного відпочинку жителів громади.

25.  Відсутність басейну.

26.  Відсутність робочих місць у селах, низька зайнятість населення.

27.  Відтік населення продуктивного віку за межі громади.

28.  Демографічний спад.

29.  Недостатня кількість сучасного медичного обладнання в медичних установах ОТГ.

Можливості

Загрози

  1. Припинення війни на Сході України.
  2. Подальше впровадження реформ, зокрема в частині децентралізації влади.
  3. Збільшення рівня доступності до міжнародних фінансових ресурсів.
  4. Достатня кількість трудових ресурсів належної якості для забезпечення потреб роботодавців ОТГ.
  5. Збільшення можливості наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів та класів загальноосвітніх навчальних закладів ОТГ.
  6. Реалізація заходів за участю громадськості щодо поліпшення благоустрою населених пунктів та їх соціально- економічного розвитку.
  7. Наявність у частини населення порівняно високих доходів сприяє розвитку бізнесів, що надають послуги з організації дозвілля та відпочинку.
  8. Залучення жителів громади до розвитку «зеленого туризму», що сприятиме популяризації сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму серед населення України та Європи.
  9. Продовження реформ в Україні сприятиме покращенню бізнес-клімату.
  10. Продовження євроінтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України.
  11. Діяльність в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримуватимуть об’єднані громади.
  12. Зростання попиту на продукти харчування у світі, стимулюватиме розвиток АПК в громаді.
  13. Зростання світового попиту на екологічно чисту продукцію АПК.
  14. Бюджетна підтримка об’єднаних громад.
  15. Зростання бюджетної самостійності громади.
  16. Зростання частки використання альтернативних джерел енергії (вітрова і сонячна).
    1. Ескалація конфлікту на Сході України
    2. Поглиблення міжнародної політичної та економічної кризи, зокрема на території країн ЄС
    3. Політична нестабільність в Україні
    4. Згортання реформ.
    5. Високий рівень безробіття, недостатня кількість заходів щодо диверсифікації економіки;
    6. Міграція молоді з ОТГ призведе в подальшому до погіршення демографічної ситуації та до дефіциту висококваліфікованих кадрів в різних галузях економіки громади;
    7. Відплив за межі громади кваліфікованих кадрів.
    8. Незадовільний демографічний процес.
    9. «Старіння» населення.
    10. Зростання рівня захворюваності населення.
    11. Зростання соціальної пасивності мешканців, недостатня кількість громадських організацій, зацікавлених у розвитку ОТГ, стримуватимуть зусилля влади щодо запровадження реформ;
    12. Перебування частини бізнесу в «тіні», призводить до недоотримання місцевих податків.
    13. Наявність корупційних проявів.
    14. Скорочення державного фінансування із підтримки новостворених об’єднаних територіальних громад;
    15. Нестабільність національної валюти (ризики інфляції, девальвації).
    16. Низький рівень зацікавленості потенційних інвесторів в розвиток території.
    17. Зниження рівня питних ґрунтових вод.
    18. Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань щодо забезпечення соціальних стандартів.
    19. Обмеження/зменшення повноважень ОТГ щодо автономії в фінансовій сфері.
 

 

SWOT-матриця

SWOT-матриця – важливий елемент визначення конкурентних переваг громади, оскільки дозволяє виявити взаємозв‘язки між «внутрішніми» (сильні й слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості й загрози) чинниками. На схемах суцільна лінія символізує сильний взаємозв‘язок, пунктирна – слабкий. Саме ці взаємозв‘язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики та ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних і оперативних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу.

Якщо сильна сторона підкріплюється можливістю, а загроза не нівелює цю сильну сторону, то така сильна сторона є найбільш важливою для громади.

 


Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна.

 


Сектор «Виклики». Тип стратегії – динамічна, конкурентна.

 


Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна.

 

На основі проведеного SWOT аналізу, змодельованих сценаріїв розвитку громади, Робочою групою було визначено Місію та Стратегічне бачення розвитку Красилівської міської об’єднаної територіальної громади до 2025 року:

 

СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ

Красилівська ОТГ – привітна, гостинна, красива громада на межі Поділля та Волині:

-      має розвинені конкурентоздатні, інноваційну промисловість (в тому числі переробну) та сільське господарство

-      територія приваблива для розвитку бізнесу та інвестицій

-      кожне село громади має свій унікальний напрям розвитку

-      екологічно чиста та комфортна для життя і дозвілля,

-      громада з розвинутою культурою, зеленим туризмом та спортивною інфраструктурою,

-      громада, в якій працюють живуть та відпочивають щедрі, здорові, гостинні та радісні люди.

 

Громада, де можна втілити свої мрії!

 

МІСІЯ ГРОМАДИ

Красилівська ОТГ – подільська громада на берегах річки Случ, унікальна співдружність міста та сіл, громада яка вдало географічно розташована і в якій легко вести бізнес, промисловий центр з розвинутою інфраструктурою, в оточені мальовничих краєвидів та родючого чорнозему, із запасами цілющої джерельної води, громада в якій проживають трудолюбиві, енергійні, здорові та відповідальні люди.

 

 

4.        Стратегічні напрями розвитку громади

Обраний шлях розвитку, що має привести громаду до стратегічного бачення, складається з низки стратегічних напрямів розвитку. Стратегічні напрями вказують на шляхи досягнення саме цього стратегічного бачення. З визначенням напрямів розвитку було продовжено процес свідомого вибору конкретних способів, системи цілей та результатів розв'язання визначених проблем і реалізації можливостей щодо розвитку громади. Кожен зі стратегічних напрямів конкретизується у стратегічних і оперативних цілях.

Стратегічні напрями розвитку громади були сформульовано на засіданні Робочої групизі стратегічного планування.

А. Громада підтримки інвестицій та розвитку бізнесу

B. Громада комфортного проживання, енергоефективної та безпечної інфраструктури

C. Громада високої якості освіти, медицини, розвинутого культурного середовища та громада дружня до довкілля

D. Активна громада

На засіданняхРобочих підгруп, сформованих за стратегічними напрямами розвиткугромади, учасники обговорили стратегічні та оперативні цілі за кожним зі стратегічних напрямів розвитку громади, сформували відповідні плани дій щодо впровадження Стратегії.


 

 

 

Схема Стратегії розвиткуКрасилівської міської об’єднаної територіальної громади 

 


4.1.  Стратегічний напрям А. Громада підтримки інвестицій та розвитку бізнесу

 

 

 

 

 

Стратегічні проблеми

  • Недостатня кількість переробних підприємств в сфері с/г.
  • Недостатня співпраця влади та місцевого бізнесу.
  • Дисбаланс у розвитку міста та сіл громади.
  • Недостатня кількість вільних земельних ресурсів для громадської забудови та інвестиційної діяльності в м. Красилів.
  • Нерозвинена туристична інфраструктура
  • Відсутність робочих місць у селах, низька зайнятість населення.
  • Недостатня кількість об’єктів туристичної та відпочинкової інфраструктури.

 

Напрям розвитку А. Громада підтримки інвестицій та розвитку бізнесу 

 

 

Схема стратегічних і оперативних цілей за напрямом розвитку
А. Громада підтримки інвестицій та розвитку бізнесу
 

 

Стратегічна ціль А.1. Залучення інвестицій

 

Оперативна ціль

Оперативне завдання / сфера реалізації проектів

А.1.1.Розробка та реалізація заходів залучення та супроводу інвесторів

  1.  

А.1.2.Залучення інвестицій у розвиток пріоритетних галузей економіки громади

  1.  

 

Стратегічна ціль А.2. Розвиток пріоритетних сфер економіки громади

 

Оперативна ціль

Оперативне завдання / сфера реалізації проектів

А.2.1. Підтримка розвитку промислових та переробних підприємств

  1.  

А.2.2. Підтримка розвитку сільського господарства, в т.ч. вирощування екологічно чистих продуктів

  1.  

 

Стратегічна ціль А.3. Розвиток малого та середнього підприємництвав громаді

 

Оперативна ціль

Оперативне завдання / сфера реалізації проектів

А.3.1. Впровадження механізмів фінансової підтримки розвитку МСП

  1.  

А.3.2. Розробка та підтримка діяльності інформаційно-консультативної підтримки для МСП

  1.  

А.3.3. Розвиток корпоративної соціальної відповідальності бізнесу

  1.  

 

Стратегічна ціль А.4. Розвиток туризму

 

Оперативна ціль

Оперативне завдання / сфера реалізації проектів

А.4.1. Створення нових якісних туристичних продуктів

  1.  

А.4.2. Створення та підтримка роботи інформаційно-туристичного центру (пропозиція)

  1.  

А.4.3. Створення мережі «зелених садиб» на території громади (пропозиція)

  1.  

 

План дій з досягнення цілей за стратегічним напрямом розвитку

А. Громада підтримки інвестицій та розвитку бізнесу

Оперативна ціль

Координатор, відповідальний, партнери

Джерела фінансування

Очікувані результати

Стратегічна ціль А.1. Залучення інвестицій 

А.1.1.Розробка та реалізація заходів залучення та супроводу інвесторів

 

 

 

А.1.2.Залучення інвестицій у розвиток пріоритетних галузей економіки громади

 

 

 

Стратегічна ціль А.2. Розвиток пріоритетних сфер економіки громади

А.2.1. Підтримка розвитку промислових та переробних підприємств

 

 

 

А.2.2. Підтримка розвитку сільського господарства, в т.ч. вирощування екологічно чистих продуктів

 

 

 

Стратегічна ціль А.3. Розвиток малого та середнього підприємництва в громаді

А.3.1. Впровадження механізмів фінансової підтримки розвитку МСП

 

 

 

А.3.2. Розробка та підтримка діяльності інформаційно-консультативної підтримки для МСП

 

 

 

А.3.3. Розвиток корпоративної соціальної відповідальності бізнесу

 

 

 

Стратегічна ціль А.4. Розвиток туризму

А.4.1. Створення нових якісних туристичних продуктів

 

 

 

А.4.2. Створення та підтримка роботи інформаційно-туристичного центру

 

 

 

А.4.3. Створення мережі «зелених садиб» на території громади

 

 

 

 


4.2.  Стратегічний напрям В. Громада комфортного проживання, енергоефективної та безпечної інфраструктури

Для забезпечення добробуту населення, його всебічного розвитку необхідно створити належні умови життя. Стан розвитку інфраструктури об’єднаних українських громад, зокрема Красилівської, не в повному обсязі відповідає сучасним викликам і потребує негайного реформування. Важливо, щоб заходи з будівництва або відновлення об’єктів інфраструктури передбачали і ряд заходів з впровадження енергоефективних технологій, що забезпечуватиме, у свою чергу, значне скорочення витрат бюджету громади на оплату енергоносіїв, а також сприятиме охороні довкілля.

 

Стратегічні проблеми

  • Значна частина автомобільних сільських доріг об’єднаної територіальної громади перебуває у незадовільному стані, потребує капітального ремонту;
  • Частина об’єктів житлово-комунальної інфраструктури ОТГ потребує ремонтних робіт.
  • Не естетичний зовнішній вигляд будівель в місті.
  • Відсутність бережного ставлення населення до об’єктів комунальної власності.
  • Фізичний знос мереж централізованого водопостачання.
  • Застарілі очисні споруди у м. Красилів.
  • Необхідність вкладення значних коштів в капітальні ремонти та реконструкції загальноосвітніх шкіл ОТГ.
  • Відсутність меж населених пунктів громади.
  • Необхідність створення планувальної документації для розвитку сільських територій ОТГ.
  • Низький рівень контролю за промисловими викидами підприємств.
  • Низька енергоефективність будівель в громаді.
  • Низький рівень застосування новітніх технологій у системі ЖКГ.
    • Відсутність комплексного підходу в питанні поводження з твердими побутовими відходами, відсутнє роздільне збирання ТПВ.
    • Нерозвинена туристична інфраструктура
    • Недостатня кількість місць для активного відпочинку жителів громади.
    • Відсутність басейну.
    • Недостатня кількість сучасного медичного обладнання в медичних установах ОТГ..

 

 

 

Схема стратегічних і оперативних цілей за напрямом розвитку
В. Громада комфортного проживання, енергоефективної та безпечної інфраструктури

 

 

Стратегічна ціль В.1. Оновлення  та модернізація житлово-комунального господарства громади

 

Оперативна ціль

Оперативне завдання / сфера реалізації проектів

В.1.1. Модернізація та благоустрій об’єктів комунальної інфраструктури громади, житлового фонду, прибудинкових територій

  1.  

В.1.2. Реконструкція в громаді мереж водопостачання та водовідведення, тепломереж, очисних споруд

  1.  

В.1.3. Модернізація системи поводження з ТПВ на території громади

Сміттєзвалище входить сюди?

  1.  

 

Стратегічна ціль В.2. Розвиток транспортної та просторової інфраструктури громади

 

Оперативна ціль

Оперативне завдання / сфера реалізації проектів

В.2.1. Впровадження сучасної комплексної транспортної системи в громаді

  1.  

В.2.2. Забезпечення зменшення смертності на вулицях міста шляхом створення сучасної дорожньої інфраструктури

  1.  

В.2.3. Будівництво паркінгів на території громади

  1.  

В.2.4. Розробка та впровадження нових правил благоустрою населених пунктів громади

  1.  

В.2.5. Забезпечення доступності міста для маломобільних груп населення

  1.  

В.2.6. Розробка нових та коригування існуючих планувальних документів

  1.  

В.2.7. Розвиток велоінфраструктури в громаді

  1.  

 

 

Стратегічна ціль В.3. Підвищення енергоефективності та впровадження альтернативних джерел енергії

 

Оперативна ціль

Оперативне завдання / сфера реалізації проектів

В.3.1. Впровадження системи енергоаудиту в комунальних установах  громади

  1.  

В.3.2. Реалізація комплексної програми з впровадження енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергетики

  1.  

 

Стратегічна ціль В.4. Розвиток інфраструктури дозвілля та відпочинку

 

Оперативна ціль

Оперативне завдання / сфера реалізації проектів

В.4.1. Розвиток мережі Центрів культури та дозвілля(з урахуванням потреб як хлопців, так і дівчат)

  1.  

В.4.2. Будівництво сучасних спортивних споруд на території громади

  1.  

В.4.3. Створення в громаді сучасних громадських просторів

  1.  

 

План дій з досягнення цілей за стратегічним напрямом розвитку
В. Громада комфортного проживання, енергоефективної та безпечної інфраструктури

Оперативна ціль

Координатор, відповідальний, партнери

Джерела фінансування

Очікувані результати

Стратегічна ціль В.1. Оновлення  та модернізація житлово-комунального господарства громади

В.1.1. Модернізація та благоустрій